Міф 1
Психолог, так або інакше, має справу з особливими людьми. Нормальна, здорова людина до психолога не піде, тому що між психологом, психотерапевтом і психіатром немає ніякої різниці.
Реальність: психолог не має медичної освіти (якщо не отримав її окремо) і не має права лікувати. З психічними відхиленнями людини має справу лікар-психіатр. Психолог же має справу із ЗДОРОВИМИ ЛЮДЬМИ, що мають ті або інші труднощі або проблеми.
Який він, шкільний психолог?
Познайомимось поближче з особливостями діяльності шкільного психолога. В його обов'язки входить робота з усіма учасниками навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі. Метою роботи є покращення навчального процесу, не тільки в цілому з метою оптимізації навчального процесу, а й з урахуванням конкретних труднощів, що виникають у процесі навчання, взаємин у тріаді "учень-батьки-учитель". Проводяться індивідуальні та групові заняття зі школярами (підвищення мотивації до навчальної діяльності, налагодження міжособистісних відносин тощо).
Важливо, щоб кожній дитині було комфортно у школі, щоб вона хотіла до неї ходити та не відчувала себе самотньою й нещасливою. Важливо, щоби батьки та вчителі побачили її реальні проблеми, захотіли їй допомогти і, головне, зрозуміли, як це зробити.
Необхідно, щоб дитина, батьки та вчителі не були "ізольовані" один від одного, щоб між ними не було протистояння. Над проблемами, які виникають між ними, вони мусять працювати спільно, тому що тільки в цьому випадку можливе оптимальне рішення. Головна задача шкільного психолога полягає не в тому, щоб вирішити за них проблему, що виникла, а в тому, щоб об'єднати їх зусилля для її рішення.
В останні кілька років адміністрація шкіл розуміє необхідність участі психолога у шкільному процесі. Усе ясніше вимальовуються конкретні задачі, рішення яких очікують від шкільного психолога. У функції шкільного психолога входять: психологічна діагностика; корекційна робота; консультування батьків і вчителів; психологічна освіта; участь у педрадах і батьківських зборах; участь у наборі першокласників; психологічна профілактика.
