ВСТУП

​

     Актуальність науково-методичної проблеми полягає в тому, що українська освіта XXI століття потребує кардинальних змін у структурі, змісті та технологіях навчання.

Головна причина, що впливає на ситуацію в галузі освіти, – прискорення темпів розвитку суспільства. В умовах України готовність до змін конкретизується у вимогах підготовки учнів до життя в ситуації переходу до інформаційного суспільства.      У Національній доктрині розвитку освіти в Україні зазначено, що «головна мета української освіти - створити умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства; сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентоспроможної і процвітаючої держави».

На сьогодні завдання вчителя – допомогти дітям знайти себе в майбутньому, стати самостійними, творчими і впевненими в собі людьми.

     Конкурентоспроможність учня – це вміння постійно навчатися, орієнтуватися в світі інформації  ефективно її використовувати, прагнення до саморозвитку.

     З метою реалізації пріоритетного напряму стратегічного розвитку освіти в Україні з постійного підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу,  з метою формування та розвитку конкурентноспроможної особистості  перед педагогічним колективом школи визначені мета та  завдання діяльності, необхідність створення умов для розширення життєвої компетентності, формування нових мотивів навчання, самоорганізації та самореалізації особистості і як кінцевий результат —  орієнтації учнів на подальший свідомий вибір професії.       

  Враховуючи потреби розвитку конкурентноспроможної особистості, навчально-виховний процес має бути підпорядкований:

-       упровадженню в освітній процес принципів допрофільного та  профільного навчання як  форм підготовки молоді до майбутнього життя;

-       формуванню достатньої життєвої компетентності учнів і конкурентоспроможності випускників на ринку праці;

-       вихованню особистості, здатної самостійно приймати рішення та займати активну громадянську позицію;

-       створенню умов для використання інноваційних освітніх технологій  в діяльності педагогічних працівників.

Визначено мету роботи над науково-методичною проблемою та розроблений перспективний план її реалізації  на п’ять  років (2017-2022 роки).

​

Мета і завдання 

​

Мета: створення оптимальних умов для формування конкурентноспроможної  особистості засобами інноваційних технологій на уроках та в позаурочній діяльності в атмосфері співробітництва і конструктивної взаємодії вчителя, учня  та його батьків.

​

Завдання:

​

1. Вивчити й узагальнити питання формування конкурентноспроможної  особистості засобами інноваційних технологій у психології, педагогіці та методиці викладання.

2. Формувати особистість патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних реаліях.

3. Забезпечити умови для самореалізації школярів відповідно до їх здібностей, нахилів, суспільних та власних інтересів.

4. Забезпечити застосування інноваційних технологій з метою формування конкурентоспроможної особистості.

5. Формувати в учнів навички здорового способу життя, збереження та зміцнення  фізичного та психічного здоров’я.

6. Створити базу  методичних рекомендацій, матеріалів, конспектів занять (уроків, курсів за вибором, факультативів, класних годин), спрямованих на формування та розвиток конкурентноспроможної особистості.

7. Розробити модель конкурентноспроможної особистості.

8. Проаналізувати ефективність проведеної роботи .

 

Очікуваний результат:

​

• підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу педагогів у формуванні конкурентноспроможної особистості засобами інноваційних технологій на уроках та в позаурочній діяльності;

• підвищення рівня навчальних досягнень, вихованості, розвитку творчого потенціалу учнів;

• підвищення рівня сформованості життєвих компетентностей  учнів, готовності їх до життя, здатності самостійно приймати рішення та бути конкурентноспроможними на ринку праці;

• вироблення методичних рекомендацій за результатами роботи над науково-методичною проблемою;

• розробка програм, проектів і семінарів з проблеми;

• обмін досвідом, інтеграція отриманих знань в практику роботи вчителів школи;

• використання набутого досвіду на практиці;

• поширення за межами школи кращого досвіду, створеного у середині колективу.

 

​